Слідча тактика – це галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій про організацію та планування розслідування й тактики слідчих дій. Її наукові рекомендації являють собою систему тактичних прийомів, обумовлених процесуальними особливостями слідчих дій, умовами їх здійснення і конкретної слідчої ситуацією.
Зазначений розділ криміналістики іменують іноді криміналістичної тактикою, підкреслюючи тим самим, що розглянуті проблеми охоплюють в рівній мірі як питання тактики попереднього, так і судового слідства. Однак термін «слідча тактика» більш точно виражає як призначення тактики – служити розслідуванню злочинів, так і її оперативний, пошуковий характер, що є відмінною рисою діяльності органів дізнання та попереднього слідства з розслідування злочинів. Разом з тим наукові положення та рекомендації слідчої тактики можуть бути використані не тільки органами дізнання та попереднього слідства, а й судом. Тому термін «слідча тактика» вживається також і стосовно діяльності суду.
Судово-слідча практика – важливе джерело, з якого даний розділ криміналістики черпає ідеї, що вимагають наукових обгрунтувань. Розробляються наукові положення щодо вдосконалення тактичних прийомів, що використовуються органами розслідування і судом, повинні відповідати нормам кримінально-процесуального закону, відображати потреби практики, забезпечувати широке застосування досягнень громадських, природничих та технічних наук з метою швидкого та повного розкриття злочинів.
Слідча тактика включає загальні питання організації та планування розслідування в типових слідчих ситуаціях і тактичні прийоми підготовки і здійснення слідчих дій, як: огляд місця події, допит, обшук і ін
Завданнями слідчої тактики як розділу криміналістики є розробка найбільш ефектівних тактичних прийомів на основі широкого використання сучасних наукових даних, узагальнення передової судової і слідчої практики та активне впровадження тактичних рекомендацій у практичну діяльність органів розслідування і суду.
Розроблені слідчої тактикою прийоми збирання та дослідження доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального закону виступають одним з головних чинників успішного розкриття злочинів.
Важлива роль в оцінці розробляються тактичних прийомів належить судово-слідчій практиці, так як їхня ефективність перевіряється саме при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ.
Розробка тактичних рекомендацій здійснюється у взаємозв’язку з методами і засобами криміналістичної техніки і загальними положеннями методики розслідування злочинів.
Слідча тактика тісно пов’язана з низкою спеціальних наук. Дані психології, логіки, науки управління, наукової організації праці та інших галузей знань є основою формування тактичних прийомів. Причому ці спеціальні галузі знань впливають на розвиток прийомів слідчої тактики як безпосередньо, так і опосередковано. Наприклад, психологія впливає на розробку тактичних рекомендацій в основному через юридичну психологію, а біологія і медицина – через судову медицину та деякі інші спеціальні науки.
Спираючись на дані психології, криміналісти розробили ряд тактичних прийомів, ефективно використовуються при провадженні слідчих дій. Під час обшуку, наприклад, застосовується такий тактичний прийом, як спостереження за поведінкою обшукували і оцінці їхньої реакції на дії слідчого, що нерідко сприяє виявленню прихованих об’єктів, виявлення схованок.
Положення формальної логіки широко застосовуються в процесі попереднього та судового слідства. Всебічне дослідження обставин кримінальної справи передбачає вміле використання слідчим і суддями логічних категорій, що забезпечують науковий підхід до пізнання особливостей злочину. Такі логічні прийоми, як гіпотеза, аналогія, аналіз і синтез, індукція і дедукція, виступають в якості наукової бази пізнання злочину. Зокрема, шляхом висунення та перевірки версій досліджуються обставини, що характеризують особу злочинця, знаряддя злочину, способи вчинення та приховування злочину. Логічні прийоми дедукції та індукції використовуються при аналізі причинного зв’язку між фактами, виявленими в ході розслідування.
Закони логіки застосовуються не тільки при оцінці доказів, але і при виконанні слідчих дій. Так, важливо застосовувати логічний прийом аналізу інформації, отриманої слідчим під час огляду місця події, допиту, затримання, обшуку, аби скорегувати застосування тактичних прийомів пошуку доказів з ухваленням рішення про проведення інших процесуальних дій.
Тактичні прийоми, що розробляються слідчої тактикою, різні за змістом: одні розраховані на застосування їх при виробництві конкретного слідчої дії (допиту, пред’явлення для впізнання)
Вибір слідчим тактичного прийому здійснюється на основі всебічного вивчення обставин злочину, конкретної слідчої ситуації, тактичного прийому допустимості у кримінальному судочинстві. Не всякий спосіб вирішення тактичних завдань розслідування може розглядатися як правомірний тактичний прийом.
Тактичний прийом повинен бути науково обгрунтованим і законним, не суперечити нормам забезпечувати ефективне використання науково-технічних засобів у розкритті та попередження “злочині.
Відмітна риса тактичних прийомів полягає в тому, що в основу їх покладені наукові дані базових галузей знань, зокрема психології, логіки, НОП та управління, а також узагальнений досвід розслідування та попередження окремих видів злочинів.
У процесі розслідування злочинів можуть застосовуватися тільки такі прийоми, які відповідають принципам кримінально-процесуального закону.
Тактичні прийоми повинні відповідати також етичним нормам. Це означає, що в ході здійснення своїх професійних функцій особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя при виконанні конкретних процесуальних дій керуються моральними принципами кримінального процесу та завданнями судочинства, «щоб кожен вчинив злочин був підданий справедливому покаранню і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений ».
Ці завдання не можуть вирішуватися поза рамками і принципів справедливості, гуманності та професійної етики. У процесі розслідування злочинів неприпустимо використовувати тактичні прийоми, які принижують честь і гідність громадян, пов’язані з обманом, насильством або погрозою застосування насильства. Наприклад, не можна домагатися показань обвинуваченого шляхом погроз або вимагати від нього доводити свою невинність, примушувати потерпілого, свідка та інших осіб відтворювати, демонструвати дії, що принижують гідність особистості.
Тактичний прийом повинен забезпечувати найбільш доцільне і ефективне застосування науково-технічних засобів з метою розкриття і попередження злочинів. Тактично правильне використання науково-технічних засобів при здійсненні багатьох слідчих дій нерідко виявляється вирішальним у виявленні прихованих слідів злочину, способу його вчинення та відомостей про. Особистості злочинця.
Тактичні рекомендації здійснення процесуальних дій повинні повністю відповідати духу кримінально-процесуального закону, його принципам. У той же час тактичний прийом, перебуваючи у певній залежності від процесуального закону, володіє такими властивостями, які дозволяють відрізнити його як наукову рекомендацію від приписів кримінально-процесуальних норм. Це виявляється передусім у їхній правовою природою. Процесуальне правило є обов’язковим для виконання (якщо закон не допускає альтернативи). Передбачений законом спосіб дії і його правова форма підлягає обов’язковому виконанню як тими, хто застосовує закон, так і тими, кому ці вимоги закону адресовані. Доцільність застосування тактичного прийому визначається слідчим залежно від конкретної слідчої ситуації. Розмежування тактичного прийому та процесуального правила виробництва слідчої дії можна провести також за неоднаковим юридичних наслідків, наступаючим у випадках порушення процесуального закону і неправильного застосування тактичних рекомендацій. Неналежне застосування тактичного прийому не тягне застосування процесуальних санкцій, у той час як порушення приписів закону неминуче позбавляє результати слідчої дії їх доказової сили.
Нерідко в ході розслідування злочинів застосовуються так звані тактичні операції. Тактична операція – це система слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, здійснюваних для вирішення тієї чи іншої конкретної задачі розслідування. Такі операції зазвичай розробляються і проводяться з урахуванням обставин скоєння злочину та слідчої ситуації. Наприклад, можуть бути розроблені тактичні операції по затриманню що втік від слідства підозрюваного у справі про вбивство, затримання і обшуку спекулянтів, обшуку і вилучення речових доказів у квартирах учасників групи розкрадачів і т. д. Характерна особливість тактичної операції полягає у тому, що вона здійснюється спільними зусиллями декількох виконавців (слідчий, дільничний інспектор, дружинник, експерт та ін.) Її учасники діють відповідно до плану операції і способами взаємодії виконавців, кожен з яких дотримується строгої послідовності і взаємної обумовленості у прийнятті тактичних рішень, підпорядкованих єдиній меті розкриття злочину.
Розроблені криміналістики тактичні прийоми широко використовуються не тільки в ході попереднього слідства, а й у судовому розгляді. Вони застосовуються для організації планомірного судового слідства, в процесі висунення і перевірки судових версій, для дослідження доказів. Незважаючи на те що в процесі судового слідства перевіряються зібрані на попередньому слідстві докази шляхом безпосереднього їх дослідження, судом не виключається пошук нових, ще не відомих слідству доказів. Однак тактиці судового слідства властиві й особливості. Вони зумовлені специфікою судового розгляду, головним чином тим, що судове слідство, як і всьому розгляду справи в суді, властиві принципи публічності, гласності, змагальності, безпосередності.
Тактичні прийоми, що застосовуються в ході судового слідства, повинні відповідати вимогам, які сприяли б встановленню істини у справі, забезпечували винесення справедливого, обгрунтованого, переконливого вироку.