Наше детективне агентство проводить на замовлення професійне фотографування і відео аудіо запис, в своїй роботі ми застосовуємо професійну техніку і методи судової фотографії, які ми розглянемо в даній статті.
Отже, фотографія як один з методів фіксації широко й органічно сприйнята криміналістикою і творчо пристосована до своєрідних умов дослідження речовинних доказів. Перші серйозні успіхи в розвитку загальної фотографії, що ознаменували перехід від періоду досвідів до періоду, у якому остаточно склалися основні принципи і технічні прийоми фотографії, співпали з першими спробами використання її в криміналістиці. Кінець XIX і початок XX століть були однаково переломними і для фотографії, що перетворилася в технічно оснащену і науково обґрунтовану галузь практичних знань, і для криміналістики, що сформувалася в самостійну науку.[1]
Базуючись на сучасних досягненнях загальної фотографії, технічних можливостях її засобів і методів, а також виходячи з задач, що стоять перед криміналістикою, вчені-криміналісти і практики розробляють спеціальні методи і прийоми для успішного використання цих досягнень у боротьбі зі злочинністю.
Застосування судової фотографії при проведенні слідчих дій передбачено кримінально-процесуальним законодавством. Так, відповідно до ст. 191 КПК слідчий під час огляду місця події в необхідних випадках проводить фотографічну зйомку. У ст. 79 КПК зазначено, що речові докази повинні бути по можливості сфотографовані.
Судова фотографія — це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми; і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:
1) дозволяє з великою точністю зафіксувати об’єкт, його стан, ознаки;
2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об’єктів;
3) дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об’єкт; фотографічне зображення має властивість наочності й документальності;
4) існує можливість одержання слабовидимих і невидимих деталей, слідів, ознак.
Результати фотозйомки успішно використовуються при розслідуванні різних видів злочинів, під час провадження різноманітних слідчих дій (огляду місця події, слідчого огляду документів, обшуку, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події та ін.), у експертних дослідженнях, в оперативно-розшуковій діяльності, фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об’єктів або слідів. В деяких випадках фотографічна зйомка може заповнити прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявити слабовидимі або невидимі деталі.
Фотознімки, виконані по кримінальній справі, відрізняються від всіх інших своїм призначенням і цілями доведення. Криміналістична цінність знімка залежить від точного дотримання правил судової фотографії, процесуального оформлення самої зйомки і її результатів. Знімки, виготовлені з порушенням процесуальних норм і криміналістичних рекомендацій, не мають доказового значення й у кримінальних справах фігурувати не можуть. Фотографічний спосіб фіксації має ряд властивостей, відрізняються наприклад, від протоколювання, складання планів, схем, креслень, виконання замальовок, широко використовуваних у слідчій практиці. Він відрізняється значно більшою наочністю, точністю відтворення і світлочутливістю, об’єктивністю і швидкістю за фіксування. Фотознімки виходять відповідно до об’єктивних законів геометричної оптики і перспективи, тому досить адекватно й образно передають форму, розміри і просторове положення предметів. Фото фіксація відбувається не тільки наочно і точно, але і об’єктивно. На відміну від суб’єктивного опису і замальовок фотоапарат запам’ятовує на плівку усі без винятку предмети, що можуть знаходитись у полі зору об’єктива. Тому знімки досить повно відображають ознаки і властивості сфотографованих об’єктів. У порівнянні з іншими способами фіксації, основу яких складає спостереження, фотографування точніше в передачі кольору. Світлочутлива емульсія кольорової фотоплівки дозволяє диференціювати навіть незначні кольорові розходження, які не сприймаються людським зором. Ця емульсія володіє виборчою, світлочутливістю і дозволяє відрізняти близькі по відтінку об’єкти, виявляти невидиме для людського ока. Фотографічна фіксація відрізняється і швидкістю. Потрібні частки секунди, щоб зробити зйомку. Тому на фотознімках можна фіксувати швидкоплинні процеси і явища, що звичайно не спостерігаються. Це, наприклад, подробиці спрацьовування вибухового пристрою, момент руйнування кулею перешкоди і т.д. Експрес-методи обробки фотографічних матеріалів дозволяють одержати готовий знімок за кілька хвилин, а потім виготовити необмежену кількість його копій.[2]
При розслідуванні кримінальних справ за допомогою фотографування швидко і документально точно фіксується картина місця події, виявлені сліди злочинця, знаряддя і предмети злочинного зазіхання. Знімки передають і такі особливості об’єкта, що буває важко описати в протоколі. Так, дуже складною буває обстановка, зв’язана з подією злочину: місце авіаційної катастрофи, аварія поїзда, пожежа, великого дорожньо-транспортного випадку й ін. Непросто описати в протоколі і деталі візерунка, що відобразилися в слідах пальців рук, позу трупа, колірні відтінки посмертних змін на ньому, ознаки зовнішності й ін.
На місці події не завжди очевидна відносність виявлених предметів і слідів до події злочину. Нерідко доказова цінність того чи іншого об’єкта з’ясовується значно пізніше, коли обстановка місця події порушена, а необхідні предмети втрачені або переміщені. Фотознімки запам’ятовують і дозволяють точно відновити цю обстановку, отримати коштовну доказову інформацію. По них, наприклад, можна визначити щирі розміри знятих об’єктів і відстані між ними, вичертити масштабні плани, необхідні для реконструкції обстановки, у якій відбувався злочин. Усе це забезпечує застосування при зйомці судово-фотографічних методів.
Фотографічні методи дослідження документів, слідів і інших криміналістичних об’єктів дозволяють одержувати коштовні докази при виробництві судових експертиз. Цими методами відновлюють згаслі і знищені тексти, виявляють сліди дописок, підчищень і інших виправлень у документах, виявляють накладення мікрочастинок, що перейшли з об’єктів, що взаємодіяли в процесі злочинної події. Знімки служать ще і надійним засобом доведення отриманої експертом інформації до слідчого і суду.
Немаловажне значення фотографії й у попередженні злочинів. Так, фотоавтомати «стежать» на вулицях міст і оживлених автомагістралей за дотриманням водіями правил дорожнього руху. При перевищенні, наприклад, установленої швидкості фотокамера автоматично фіксує номерний знак і фактичну швидкість транспортного засобу, а знімок стає документом для залучення водія до відповідальності. Фотокамери нерідко є елементами охоронних систем, спрацьовування яких включає фотофіксацію злочинця і його дій на охоронюваному об’єкті. В останні роки замість фото- ставлять кіно- і відеокамери, що запам’ятовують усе це в динаміку. Так названі засоби допомагають розкривати небезпечні злочини, що саме працює і на попередження злочинних зазіхань.
Фотографію, використовувану в реалізації цілей розкриття і розслідування злочинів, називають криміналістичною, оскільки задачі і прийоми, методи і засоби, застосовувані слідчим, чи експертом оперативним працівником, відрізняються від відомих із загальної фотографії. Наприклад, за фіксування слідів пальців рук виробляється на просвіт, при косонаправленому освітленні, у темному полі, масштабним способом, у натуральну величину з використанням подовжувальних ч кілець чи спеціальних насадок. Специфічна фотозйомка місця події, людей з метою упізнання чи обліку, слідів застосування вибухових речовин, знарядь злому й інструментів, а також інших цікавлячих нас об’єктів. Криміналістично грамотні фотографічні знімки повинні дати суду можливість візуально вивчити ці об’єкти, визначити, у якому зв’язку вони знаходяться один з одним і чи мають відношення до обставин і умов здійснення злочину, а також, що являє собою кожен відбитий криміналістичний об’єкт, які його зовнішні якості і відмінні риси.[3]
Ці загальні задачі криміналістичного фотографування зважуються, зрозуміло, по-різному. В одних випадках усі вони зважуються одночасно. Тоді серія судових знімків наочно відображає обстановку, у якій знаходився криміналістичний об’єкт (наприклад, труп) у момент його виявлення й огляду, несуть достатню інформацію не тільки про його зовнішні дані, але і про окремі важливі деталі. В інших випадках досить одержати зображення, що дозволяє проаналізувати конкретний криміналістичний об’єкт поза його зв’язком з навколишнім оточенням. Іноді особливо важлива окрема деталь об’єкта, що містить інформацію, яку необхідно представити суду в наочній формі. Усе це й обумовило важливе практичне значення криміналістичної фотографії в карному судочинстві.
Що стосується відеозапису, то на даний час відеозапис знаходить широке застосування у судово-слідчій діяльності. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій (ст. 852 КПК). Відеодокументи — це завжди носій певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою. Відеозапис використовується в тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв’язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події.
Методи судово-оперативної фотографії: панорамний, вимірювальний, широкомасштабний, сигналітичний, репродукційний, макроскопічний та мікроскопічний. Методи судової фотографії не слід змішувати з видами судової зйомки, до якої належать; орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна.
[1] Эйсман А.А. Новая техника усиления контрастов в судебно-исследовательской фотографии //Советское государство и право – 1947. -М) 6. – С. 84.
[2] Лысов Н.Н. Фиксация доказательственной информации при выявлении и раскрытии преступлений. — М., 1995.
[3] Поль К.Д. Естественнонаучная криминалистика. — М., 1985.
Телефон:
