Причини відхилення (девіації) у суспільстві.

Зовсім недавно термін “соці­альне відхилення” був пов’язаний у нашій свідомості лише з кримінальними явищами — злочинами, пияцтвом, проститу­цією та ін. І це невипадково, бо вони практично всюди і зав­жди вважаються відхиленням від існуючих соціальних норм. Але у зв’язку з цим виникає питання: чи тільки подібні явища можна назвати соціальними відхиленнями і що являє собою девіація?

Виникнення концепції поведінки, що відхиляється, пов’я­зане з ім’ям французького соціолога Е.Дюркгейма, який про­тягом всієї своєї діяльності надавав особливого значення вияв­ленню причин порядку та безладу у суспільстві. Він запропо­нував концепцію колективної свідомості або сукупності пере­конань та поглядів, які поділяють усі члени суспільства. Соці­альна інтеграція існує, коли члени суспільства (або групи) надають важливого значення його нормам та керуються ними у своєму житті. Якщо індивід не бажає додержуватися загаль­них норм, виникає аномія, тобто такий стан суспільства, в якому значна частина його членів, знаючи про існування зобов’язуючих їх норм, ставиться до них негативно або байдуже. Ця ситуація може бути результатом будь-якої різкої зміни соціальної структури, наприклад, при раптових економічних піднесеннях чи спадах.

Визначаючи категорію девіації, необхідно підкреслити, що спрямованість відступів від встановлених норм може бути різ­ною. Вони можуть охоплювати як корисні відхилення від нор­ми, так і дезорганізуючі вчинки, соціальну патологію — най­більш стійкі, небезпечні для суспільства та особистості.

Таким чином, девіація (соціальне відхилення) — це вчинки, діяль­ність людей, соціальних груп, які не відповідають встановле­ним у даному суспільстві нормам або визнаним шаблонам і стандартам поведінки. При цьому під соціальною нормою слід розуміти характеристику таких явищ і процесів, що є зако­номірними для даної су Особливу небезпеку являють соціальне дефектні неформальні угруповання з агресивними проявами у поведінці їх учасників, зі схильністю до пияцтва, наркоманії, токсикоманії, хуліганства, розпусти.

Останнім часом в ряді міст України розгоряється справжня війна між хуліганськими молодіжними угрупованнями, що формуються за територіальними ознаками – вулиця, квартал, мікрорайон. З “діяльністю” таких угруповань в значній мірі пов’язане зростання насильницької некорисної злочинності на вулицях та інших громадських місцях.

Одна з основних причин складної оперативної обстановки – відсутність культурних, спортивних, видовищних закладів, особливо у нових мікрорайонах, де маса молоді змушена безцільно “вбивати” вільний час, шукати пригод, що й призводить до конфліктних ситуацій.

Процеси, що пов’язані з трансформацією нашого суспільства, породили вибух індивідуалізму в його крайніх проявах – нетерпимості, егоїзму, цинізму, агресивності. Посилення соціальної напруги, різке падіння рівня життя послугували джерелом зросту відчаю та послабленості, різноманітного роду страхів, морального надлому людей. У багатьох виникає не сприйняття чи заперечення реальності, з’являються захисні механізми, такі як природні реакції при ломці старих стереотипів. Наразі це може проявлятися в агресивно завищеній самооцінці і протиставленні себе іншим. Філософія грабежу, соціального паразитизму – стала альфою і омегою нашого існування. Ми живемо у світі особистості, що розкладається, розбещених пристрастей, зневаги один до одного, нерозуміння фундаментальних проблем розвитку цивілізації та культури, по суті поза культурою. Ми попрали віру, богохульствуємо, наївно сподіваючись, що історію можна обманути та переписати за нашим бажанням. Саме про нас Христос, розіп’ятий на Хресті, сказав свої слова: “Прости їх, Господи, бо не відають, що коять”.

Намагаючись дати відповідь на ці питання, слід зазначити, що проблему соціальних відхилень вивчають кримінологія, правова статистика, соціологія та інші науки. При цьому саме соціологія займається виявленням найбільш загальних причин і наслідків девіації, її впливу на розвиток соціальних процесів, показує шлях раціонального контролю, запобігання та лікві­дації наслідків такої поведінки за допомогою економічних, со­ціальних та політичних заходів.

Як що вам необхідно встановити образу життя підлітка та середовища його спілкування. Звертайтесь до нас наші фахівці вам допоможуть.

Залишити коментар

*